В Україні хочуть створити всеосяжну систему санітарно-епідеміологічного контролю, щоб заповнити пробіл, який виник після скасування у травні минулого року санепідемстанцій. 25 червня Моз опублікував на своєму сайті проект закону «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя», який і пропонує запровадити в країні нову наглядову систему. Вона має доповнити вже чинне законодавство про контроль за харчовими продуктами.
У чому рамковий законопроект не називає конкретних відповідальних за це благополуччя – займатися питанням буде сам Моз, а також органи виконавчої влади: центральні і на місцях. Зате документ містить ключові принципи реалізації системи контролю за діяльністю підприємців.
Перевір себе сам
Чиновники запевняють – порядки виписували так, щоб ніяких поборів з бізнесу контролюючі органи брати не могли. І посилаються надекларативный принцип. Мовляв, підприємцям достатньо буде подати декларацію про відповідність вимогам і спокійно працювати.
Але з тексту документа стає зрозуміло, що обіцяний принцип передбачений тільки для самих безризикових підприємств, а також компаній середнього рівня ризику (за винятком виробників продуктів харчування). Першим можна буде і зовсім не вносити даних про своєї діяльності в спецреєстр, а другі можуть самостійно зареєструвати в ньому заяви про відповідність санітарним нормам через веб-сайт. Якщо протягом 5-ти днів воно буде зареєстровано, або реєстратор не висловить заперечень – підприємець може сміливо працювати.
А от бізнесу, який відноситься до I ступеня ризику, для санепідем благополуччя (понад 500 співробітників, дитячі сади і школи, клініки) доведеться попітніти. Таким підприємцям дозволять працювати, поки їх не внесуть у спеціальний реєстр і не присвоять кожному індивідуальний номер.
Зі своєї кишені
Для цього компанії потрібно буде пройти експертизу, найнявши сертифіковану компанію, і подати документ у держоргани. Там у термін до 15 днів розглянуть заяву і приймуть рішення: реєструвати компанію в спецреестре чи ні. Формально, ніяких дозволів не видаватимуть. Однак вести господарську діяльність без внесення в реєстр буде не можна.
Детальний порядок проведення експертизи і сертифікації самих експертів належить розробити Кабміну. Проект в цьому сенсі конкретики не містить. Ясно лише, що проводити інспекцію і виписувати експертні висновки зможуть компанії будь-якої форми власності, а їх послуги доведеться оплатити замовникам експертизи. А щоб уникнути очевидних зловживань, закон покладає рівну відповідальність за підтасовування в ході інспекції як на перевірених, так і на перевіряючих.
Документ прямо не предусматривает никаких плановых проверок соответствия реальной картины задекларированным данным. По крайней мере до тех пор, пока на то не появятся видимые причины.
Между тем, госорганы (в каждой отрасли закон определяет своего ответственного) смогут заблокировать работу предприятия, если им покажется, что его деятельность несет угрозу санитарному благополучию. При этом на следующий день после вынесения такого решения чиновники должны будут подать иск в суд. Если этого не произойдет – предприятие сможет возобновить работу. В противном случае, придется ждать решения суда.
Чи зможуть недоброчесні конкуренти зловживати цією нормою – залежить лише від того, як в уряді пропишуть детальний порядок застосування санкцій.
Як би те ні було, проект встановлює солідні штрафи для порушників закону. За випуск продукції, забороненої судом або тієї, яка не відповідає нормам, продавцям і виробникам загрожує штраф в розмірі 100% випущеної або реалізованої продукції.
Споживача застрахують
А на случай неприятных последствий, авторы документа предусмотрели систему обязательного страхования. Суть проста: при проведении экспертизы на соответствие санитарным нормам, компания непременно должна будет заключить договор страхования гражданской ответственности за вред, который может быть нанесен людям в результате ее деятельности. Как именно будет работать система, а также размеры страховых выплат и тарифы – определит Кабмин. Однако уже сейчас ясно, что в конечном итоге платить за страховку будет потребитель – все дополнительные затраты бизнес возложит на людей.
Що до самих критеріїв безпеки та санітарних норм, то їх належить розробити і затвердити до нового органу. Національна комісія з питань медико-санітарної регламентації займеться, як випливає з її назви, створенням відповідної нормативки. Причому, з ухилом на міжнародні стандарти і вимоги.
Джерело protokol.com.ua
